VISNYK.NET: Червоноградський вісник

20 березня 2003 року

 

 

ЯК МИ ГОВОРИМО

 

Часто багато носіїв української мови вже не відчувають помилки, вживаючи фразигубити природу”, “губимо інтелектуальні сили”. Але слова “губити”, “загубити” не є відповідниками до всіх значень російських “терять”, “потерять”. Вони повинні вживатися тоді, коли означають втрачати конкретний предмет, річ: “часто гублю олівці”, “загубив гаманець з грішми”. Якщо йдеться про назви абстрактних понять, то мова закріпила інші відповідники до російського поняття “терять”.

 

Російською

Українською

Ему нечего терять

 Йому нема чого втрачати;

терять голову

 розгублюватися;

терять сознание

 непритомніти, втрачати свідомість;

терять время

гаяти (марнувати) час.

 

 

Слово “втрачативживається тоді, коли йдеться про втрату чи шкоду абстрактного характеру: “втрачати надії, спокій, пам’ять”. Таким чином, не “губимо природу”, а “знищуємо природу”; не “губимо час”, а “марнуємо (гаємо) час”.

Помилково українське слово “зустрічатисявживають як відповідник до всіх значень російського “встречаться”. Але ж зустрічаються тоді, коли є якась зустріч. Неприродніми є речення типу “У книзі зустрічаються цікаві фактиабоВін зустрівся з труднощами”. Зміст фраз може бути таким: “У книзі трапляються цікаві факти”, “Маю труднощі”. Зустрічаються ж люди, щоб поговорити. Тож, як писав Б.Антоненко-Давидович, не зустрічаймося без зустрічі.

Найуживанішою фразою школярів, та й не тільки їх, є “не мішай мені”. Стосовно цього потрібно пам’ятати знову ж таки, що російське слово “мешать” має декілька значень. Слово “мішативживаємо лише тоді, коли щось перемішуємо, розмішуємо.

Запам’ятаймо деякі правильні українські фрази та їх російські відповідники:

не заважай мені – не мешай мне;

не завадило б сказати – не мешало бы сказать;

мішати фарбу, кашу – мешать краски, кашу;

змішати в одну купу – смешать в одну кучу. Особливо треба бути уважними, конструюючи різні словосполучення:

приймати міривживати заходів;

приймати участь – брати участь;

зверх плану – понад план;

слідуючі міроприємстватакі заходи;

на цих днях – цими днями.

Слід уникати зайвих канцеляризмів, які руйнують мову, позбавляють її краси та милозвучності.

Ірина ШУМИЛО, вчитель української мови та літератури ССЗШ №8