VISNYK.NET: Червоноградський вісник

9 листопада 2002 року

 

КРИТИЧНИЙ СТАН - 2 ЧИ ВИЙДЕ З НЬОГО ТУБДИСПАНСЕР?


Анонс!Вперше увагу громадськості до ситуації навколо цього медичного закладу привернули у липні, коли державний санітарний лікар Червонограда Ярослав Берекета виніс рішення про закриття стаціонарного відділення та інших приміщень лікарні, які не відповідають жодним існуючим нормам. Щоправда, цю постанову було відтерміновано до 1 вересня. Тоді у Червонограді побували представники з облздороввідділу та головний фтизіатр області.
На сьогодні питання переселення зависло в повітрі. Переговори йдуть на всіх рівнях. Двічі у жовтні відповідальні особи від медицини з Червонограда та області приїжджали до Соснівки, міська лікарня якої розглядається як можлива “база” для тубдиспансеру.


31 жовтня відбулася спільна нарада медиків та народних депутатів Соснівської міської ради з тим, аби досягнути консенсусу з місцевою громадою і отримати дозвіл . Адже саме мешканці Соснівки категорично налаштовані проти розміщення фтизіологічного відділення у екологічно неблагополучній Соснівці, вбачаючи додаткову небезпеку від такого сусідства. Ще 2001 року соснівчани апелювали до влади з вимогою не допустити перенесення Червоноградського диспансеру до міста.
Але медики просять соснівчан взяти до уваги кілька аспектів.
По-перше, у Червонограді та Соснівці впродовж трьох останніх років зростає кількість осіб, уражених цією недугою. На сьогодні рівень захворюваності становить 105,8 хворих на 100 000 населення і є найбільшим, як стверджують фтизіатри, в області. Однак виявлення хворих позбавлене сенсу, переконані медики, якщо їх не буде де лікувати. По-друге, аспект соціальний - люди, що хворіють на туберкульоз, потребують довготривалого лікування, і далеко їхати не хочуть, або ж і не мають коштів. Оскільки стаціонар не функціонує, хворі на сухоти відпущені «в нікуди». Хочемо ми цього чи ні, але контакту з ними нам не уникнути, адже вони знаходяться поза медичним закладом і не отримують лікування. І третій аспект, економічний: Соснівська лікарня опинилася в центрі уваги не випадково. Її силікозно-туберкульозне спрямування було визначене ще з початку будівництва. Сьогодні ж розмістити тут пульмонологічно-фтизіологічне відділення цілком можливо. З п'яти поверхів будівлі не задіяними залишаються два. Окрім того, важливо і те, що на переобладнання і подальше функціонування закладу не потрібно вишукувати коштів з місцевого бюджету - його матеріальне забезпечення бере на себе область. Зважаючи на те, що фінансування медичних закладів визначається з розрахунку на кількість мешканців населеного пункту, сума виділених на лікарню коштів значно зменшиться .
Неврегульованими залишаються санітарно-епідеміологічні норми, що визначають відстань від закладу подібного типу до житлових масивів. Стандартні 1000 метрів медики схильні характеризувати скоріше як рекреаційну зону, а не розглядати як «резервацію» для хворих.
Однак, змінити встановлені норми можуть хіба що у вищих інстанціях.

Галина ПАХОМОВА