VISNYK.NET: Червоноградський вісник

1 серпня 2002 року

 

 

СЬОГОДНІ ПЛАН ВУГЛЕВИДОБУТКУ – ЦЕ ДОГМА, ВСЕ ВИРІШУЄ ЯКІСТЬ

Яким чином підняти тарифні ставки оплати праці у зв’язку зі зростанням з 1 липня мінімальної заробітної плати до 165 гривень? Коли очікувати 12,6 млн. грн. (один із здобутків недавньої шахтарської акції в Києві) на технічне переобладнання копалень?
Чому не виконується розпорядження президента щодо виділення коштів на погашення заборгованостей із зарплати перед шахтарями? Це лише неповний перелік з широкого спектру питань, які цікавили профспілкових лідерів.
Анатолій Заболотній за дії та обіцянки вищих владних ешелонів відповідати не став, натомість детально зупинився на внутрішньому становищі та перспективах вугільної господарки. “Давайте прямо подивимося правді у вічі, - промовив він. – Чи заробляємо ми сьогодні на те, аби підвищити рівень зарплати?”. За словами генерального директора ДХК “Львіввугілля”, кошти шахта може мати з двох джерел: це – держпідтримка і реалізація вугільного товару. Державне фінансування нерегулярне і явно недостатнє, тож акцентувати зусилля необхідно на другому чиннику. А тут проблем – більш ніж достатньо. Вихід товарного вугілля становить приблизно третину від всієї видобутої гірничої маси, а на деяких копальнях з кожної тисячі тонн “товар” становить лише 200. Як гірко пожартував Анатолій Заболотній, час уже замість породовибірки на шахтних техкомплексах запровадити вуглевибірку. Це при тому, що різко впав і сам вуглевидобуток – лише дві-три шахти за цим показником виконують намічені завдання...