VISNYK.NET: Червоноградський вісник

1 серпня 2002 року

 

 

ПЕСИК СУКА I ЛЮДИ

У мiстечку жив i працював песик Сука. Створiння делiкатне i дзявкотливе: мав 20 сантиметрiв зросту вiд землi, чотири лапи, два вуха, кудлатий хвiст i важкий запах з писка, бо нещасна тварина не мала грошей купити собi "Орбiт". Хоча з дiда-прадiда вiн був кобелем, та всi кликали його Сукою.

 

Ця невiдповiднiсть була спричинена мiсцевим мiлiцiонером Романом Цюркалом, котрий якось напiдпитку помiтив песика i прорiк:

 

- А дивисi, Мiльку, як та сука фостом махає! Чисто як моя Нелька дупов!

 

Пiсля цього песика почали називати виключно Сукою. Вiн пробував протестувати, але хто б зважав на тi гавкотливi три з половиною кiлограми? Несумiснiсть собачої статi i власної назви позначилась на характерi песика Суки - вiн був неврiвноваженим цуциком, кидався на власне вiдображення у вiтринах, а сенбернар Сiрко навiть запiдозрив його у гомосексуальних нахилах. На це були певнi пiдстави - якось пiсля вiдвiдин смiттярки песик з'явився на вулицi у двох бiгудях i з жiночими трусиками на хвостi.

 

Усi цi обставини, безумовно, турбували стривожене "его" Суки, але не настiльки, щоб отруювати йому життя. Аж до того часу, коли песик довiдався, що мiсцевий магiстрат видав наказ "присипляти всiх бойових i агресивних собак". Песик Сука вiдразу побiг до вiтрини магазину "Квiти в далеку дорогу" i уважно подивився на своє вiдображення: чи, бува, не скидається вiн на агресивного пса?

 

Сука добре знав, що вiн не бойовий - зростом i зубами не вдався. А от щодо агресивностi... Якось вiн кинувся на колону комунiстiв, якi святкували день смертi СРСР. Не з полiтичних мiркувань, просто не любив червоного кольору. Завжди вважав, що вiн йому не до лиця. Потiм їхньому партсекретарю вкололи 30 уколiв у живiт вiд сказу. Але це не допомогло - на Рiздво покусав царя Iрода з вертепу. Власне цей випадок i поселив у маленькiй душi песика жах усвiдомлення того, що вiн - агресивний собака i пiдлягає вiчному сну.

 

Читати повністю