VISNYK.NET: Червоноградський вісник

7 квітня 2003 року

 

 

П'ЯТИМІСЯЧНА ПІДГОТОВКА СОБАКИ ДО СЛУЖБИ “ОБХОДИТЬСЯ” У 2 ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ

Натомість за кордоном на це витрачають15 -17 тисячзелених”.

Гортаючи альбом Чиказької школи кримінального права, що розташована у штаті Іллінойс (Америка), наштовхнулася на фото дошки пошани найкращих копів. Але що це! Поруч зі знімками огрядних дядечків у формі побачила фото двох вівчарок, та ще й з низкою нагород на шиях. Якимось незвичним для пострадянського менталітету виявився цей знімок. Згадалося, якби років з 20 тому у будь-якому з наших відділків в один ряд поставили би симпатичну мордочку собаки поруч з офіційно настовбурченими фізіономіями людей у погонах, фотографа цього шукали би до цієї пори.

Але їхнє фото вийшло гарним. Придивившись до нього, замислюєшся, що симпатичні хвостаті працівники мають нелегку роботу. Над поставленими завданнями не роздумують, нагород не випрошують, керівництво не підсиджують. Біжать собі нескінченними сотнями кілометрів, наздоганяючи злочинців, винюхуючи наркотики в замаскованих валізах, виявляючи вибухівки в найнезвичніших місцях. І, може, на наших просторах їм приходиться важче, ніж чотириногим колегам за океаном: і харч не такий поживний, і штат менший, і злочинців більше, але їм ніколи над цим роздумувати. У них багато справ. А з якою відданістю дивиться наш Рем чи Барс у вічі свого хазяїна, коли той похвалить його за добре виконану роботу...

Мене настільки зацікавила собача служба, що вирішила більше дізнатися про те, звідки вони виходять такими мудрими. І виявилось, що в Україні є тільки одна школа, що готує собак-прикордонників, поруч із нами, у Великих Мостах. Про зустріч із капітаном Великомостівської частини №2418 п. Смагою домовилась заздалегідь і незабаром вирушила “в гості”.